Понад три тисячі представників спортивної галузі – атлетів, професійних тренерів, технічних фахівців, лікарів долучилися до Сил Оборони України, більше 600 загинули. Про це, відповідаючи на запитання DW, повідомили в Національному олімпійському комітеті (НОК) України.

У зв’язку з цим в спорті “дуже гостро” відчувається брак кадрів. “Це люди, які мали б піднімати наш прапор на міжнародних змаганнях, готувати спортивний резерв, але натомість віддали життя за право нашої нації на існування”, – йдеться у коментарі НОК. Крім того, мають місце випадки виїзду за кордон та зміни спортивного громадянства.

Читайте також: Кадрова криза: чи зможе Україна повернути свої таланти?

Обстріли й енергокриза унеможливили підготовку спортсменів в Україні

Саме повномасштабну війну РФ проти України у НОК назвали головним викликом під час підготовки до Зимової Олімпіади в Італії. На проблему недостатньо розвинутої зимової інфраструктури для підготовки спортсменів наклалися бойові дії та обстріли, через що частина баз і центрів на території держави недоступна, частково або повністю зруйнована. До того ж, гарантувати безперервний процес тренувань – неможливо в умовах енергетичної кризи, зауважили в НОК.

“Зимові види спорту надзвичайно енергозатратні. Щоб підготувати лижну трасу чи підтримувати лід для шорт-треку, потрібна стабільна електроенергія (…) Також важливо було забезпечити атлетам спокійний психологічний фон, щоб вони могли зосередитися на результаті”, – зазначили в комітеті.

Попри виклики, на Олімпіаді-2026 виступатимуть 46 українських атлетів та атлеток, що є найбільшою кількістю здобутих Україною ліцензій за останні 16 років. Переважно учасники збірної готувалися до Ігор за кордоном, лише в окремих випадках проводили “один-два тренувальні етапи в Україні”. “До прикладу, фігуристи та лижники. Також біатлоністи – на базах в Сянках та Буковелі. Проте для більшості дисциплін закордонні збори залишалися ключовими для підготовки”, – поінформували в НОК.

Читайте також: Зимові Олімпійські ігри-2026 в Італії: як представлена Україна на Олімпіаді

Партнери надали доступ до баз українським спортсменам

У кожному виді олімпійського спорту, де змагатиметься українська збірна, є партнери-союзники, які підтримують команду своїм досвідом та наданням доступу до тренувальних баз, запевнили в комітеті. “Це важлива міжнародна підтримка, яка дозволяє українцям залишатися конкурентоздатними навіть у складних умовах”, – наголосили в комітеті.

Як приклад там навели Латвію, на базах в Сігулді якої тренуються українські санкарі та представники скелетону. Крім того, Міжнародна федерація біатлону (IBU) сприяє українським біатлоністам у проведенні навчально-тренувальних зборів, у логістичній та технічній допомозі, додали в НОК.

“Міжнародна федерація біатлону (IBU) з перших днів війни твердо підтримує Україну та зайняла принципову позицію щодо участі російських і білоруських команд у змаганнях, зокрема не допускаючи їх до змагань”, – наголосили в НОК.

На Олімпіаді в Італії виступатимуть 13 “нейтральних” росіян та білорусів

Нагадаємо, що з 2023 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) допускає до змагань росіян та білорусів лише у нейтральному статусі – без символіки країн-агресорок та за умови дотримання низки жорстких вимог.

На Зимовій Олімпіаді-2026, яка відбудеться в Італії з 6 по 22 лютого, виступатимуть 13 спортсменів з громадянством РФ та 7 – з громадянством Білорусі. У НОК України подякували МОК за підтримку, назвавши недопуск спортсменів з РФ та Білорусі під національними прапорами “важливим жестом солідарності зі світовою спільнотою”.

При цьому в Паралімпійських іграх, які відбудуться 6-15 березня, представники Росії та Білорусі формально отримали право брати участь під національними прапорами, однак остаточний допуск залежить від міжнародних федерацій з видів спорту.