Вступ Тома Купера. Що відбувалося минулого тижня? На дипломатичній арені, попри все звичне смакування сенсацій у ЗМІ, насправді геть нічого. Як повідомляється, Дампф настільки розчарований відмовою і росії, і України співпрацювати та відсутністю перспектив збагатитися на цій війні, що знову збирається відкинути всю цю справу. Настільки, що дехто вже пише, ніби США збираються вивести основну масу своїх сил з Європи і вже з 2027 року припинити виконувати роль головної сили НАТО. Я би сказав: чудово. Якби не один момент: надто вже різноманітні прибутки витягують із цього його прибічники, тож навряд чи це станеться. Отже, “на Заході без змін”.

Натомість, завдяки Дампфу, Морон і Зеля отримали ще більше приводів для ефектних виступів у ЗМІ. Морон першим відкрив, що вода мокра; злякався так, що розіслав усім в Європі суворе попередження: Дампф збирається їх зрадити. Яке відкриття: тепер він кандидат на Нобелівську премію з фізики…

Безліч фанів Зелі на Заході потім гордо оголосили, що Європа стоятиме за Зелю. Просто круто. Якби не дрібниця: окрім того, що стоять “за Зеленського”, ці фантастичні європейські лідери і досі майже нічого не роблять, щоб Україна могла виграти цю війну…

Трохи менш схожий на зомбі (але буквально на пів кроку), президент Фінляндії Александер Стубб опублікував статтю “Останній шанс Заходу”, щоб виголосити низку суворих застережень. Було кумедно спостерігати, як різні медіаплатформи цитують різні уривки з його тексту – завжди залежно від власних уподобань. Насправді Стубб зробив не більше, ніж сформулював речі, які мають бути очевидними будь-якому п’яниці під кайфом щонайменше з 2015 року.

Прочитати статтю Стубба: Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку

Він сказав, що “старий світовий порядок” (читай: епоха домінування Заходу) руйнується; що виникає фрагментований, багатополярний світ (уявіть собі, Бразилія та Індія стають постійними членами Ради Безпеки ООН і переслідують там власні інтереси… суцільний жах, чи не так?!?); що бракує єдності, а Захід небезпечно розколотий, “глобальний Південь” почувається проігнорованим… і що, якщо Захід не переконає решту світу, що він здатен на діалог (а не монолог), послідовність (а не подвійні стандарти) і співпрацю (а не домінування), він перетвориться на найбільше посміховисько в історії… і все це впродовж наступних десяти років…

Справді?..

Я, взагалі-то, вважаю себе ідеалістом та ентузіастом, але те, про що Стубб нині “застерігає” – і в перспективі наступних “десяти років” – це те, про що багато хто говорить уже щонайменше десятиліття (якщо не набагато довше) і що досі системно й мало не на законодавчому рівні ігнорується. Бо всі можливі ідіоти в ЄС/НАТО й далі “краще знають”. А якщо і ні, то воліють вирішувати питання тим, що ховають голови ще глибше в пісок (зазвичай, щоб зручніше було набивати власні кишені). Тож кожен, хто несе маячню в стилі “…Європа може запропонувати глобальному Півдню те, чого не можуть США чи КНР, передусім відсутність експлуатації…”, лише підсилює вже наявний розрив довіри. Бо це, у кращому разі, ідеалістичне базіканння людини з країни без імперіалістичного минулого, яку нічим не підкріплено на ділі. Насправді ж прірва між таким ідеалізмом і реальністю вже стала ще більшою, ніж прірва між рожевими мріями в Києві і по всій Європі та реаліями на полях бою у війні проти України.

Факт у тому, що “порядок, заснований на правилах”, вже не існує. Його систематично демонтували саме ті сили, що його всім нав’язали, тобто сам Захід. У результаті маємо ситуацію, коли “Захід” (чи то “Європа”, чи “Європа плюс США, Канада тощо”) вже зараз – не “за десять років” (і навіть не за десять місяців) – не має ані морального, ані політичного авторитету. Він більше не є “винятковим” і не в тій позиції, щоб узагалі когось повчати.

Передаю слово Дональду Гіллу.

Вовчанськ. Деякі росіяни вивішують прапори після того, як беруть під контроль село. Декого з таких “прапороносців” убивають незабаром після встановлення прапора, і Україна зберігає контроль над населеним пунктом. У цьому випадку носія прапора застрелили ще до того, як він встиг його встановити. Потім прислали другого прапороносця, і його так само ліквідували.

І цей прапороносець, і невелика група росіян на захід від Лимана є частиною розширення російської присутності на південь від Вовчанська. Це свідчить про те, що української піхоти у цьому секторі бракує.

До речі: Харків знаходиться за 40 км.

Куп’янськ. У південній частині Куп’янська атакують російську дронову групу. Під ударами опиняються українські наземні дрони та піхота. Українська піхота зачищає центральну частину Куп’янська.

росія втрачає піхоту під Куп’янськом швидше, ніж її встигає поповнювати з півночі.

Лиман. Врешті-решт ЗСУ змогли залатати фронт у цьому секторі, але з мінімальним запасом міцності. Новоселівку та Ставки зачистили від російських диверсантів. росіян у Дробишевому атакував дрон. У Яровій росіяни захопили цивільного і катували його, вибиваючи інформацію. Бійці 8-го полку ССО України знайшли цього цивільного, і він вказав їм будинок, де базувалися росіяни. росія продовжила просуватися на захід від Ямполя.

Сіверськ. росіяни використали човен, щоб переправитися через річку Сіверський Донець і підтримати свої підрозділи в Дронівці. У Свято-Покровському українського військового, який здавався в полон, розстріляли.

російські підрозділи на східній околиці Сіверська зазнали ударів. російський прапор у центрі міста став ціллю для атаки дрона.

Костянтинівка. Завдаються удари по російських цілях, частина з яких розташована у Костянтинівці. Двох росіян вразили у відкритому полі біля Предтечиного. У місті знищено українську броньовану машину.

Покровськ. 425-й полк “Скала” продовжує атаки на південь від залізниці в Покровську, але російські війська і далі просуваються крізь місто та виходять з нього на північ. Четверо бійців полку провели 67 днів в одному будинку, стримуючи численні російські атаки.

Тіла росіян лежали навколо будинку, і безпритульні собаки іноді їх обгризали. Групу підтримували дронами, мінометами та артилерією. Коли росіяни захопили будинок, українська артилерія зруйнувала його. Відходячи, група допомогла евакуювати пораненого бійця з сусідньої позиції.

Повідомлень про росіян на північ від залізниці стає менше. російські підрозділи вздовж дороги постачання Родинське-Мирноград, схоже, проходять через Красний Лиман і Рівне.

Тепер це вже напевно: так, батальйон 38-ї бригади морської піхоти ЗСУ заблокований усередині Мирнограда. Морпіхи 38-ї бригади в Мирнограді розповідають, що частина їхніх підрозділів намагалася зайти в місто, але підірвалася на міні. Інші намагалися вийти, але були втягнуті в бій російською піхотою і змушені відкотитися назад.

Остання ротація цього батальйону відбулася 12 листопада. Морпіхі кажуть, що вони оточені з 29 листопада, а сухопутні війська намагаються пробити коридор до Мирнограду.

7-й корпус повідомив, що в листопаді було знищено 1221 росіянина і поранено 545, а також пошкоджено і знищено 140 неброньованих машин, три танки і сім броньованих машин.

Новопавлівка. Україна знищила систему РЕБ “Житєль”, яка здатна виявляти та глушити радіосигнали.

У Новопавлівці виявили та ліквідували чотирьох росіян.

Олександрівка та Гуляйполе. Про суттєві зміни лінії фронту не повідомлялося, але всюди, де на мапі проведена лінія зіткнення, “сіра зона” тягнеться ще на 10 км углиб: невеликі російські групи постійно просуваються на захід, доки їх не виявляють і не знищують.

Село Тихе зачистили від російських військ, причому публічно нічого не вказувало на те, що росіянам узагалі вдалося так далеко просунутися.

Двоє росіян з прапором зайшли в одне із сіл у секторі 110-ї бригади. Після того, як підняли прапор, їх швидко ліквідували. Військові 110-ї залишили прапор на місці, і наступна група росіян, яка підійшла, вирішила, що будівля під їхнім контролем. Їх також знищили.

154-ту бригаду зняли з напрямків Куп’янська та Вовчанська, щоб посилити сектор 20-го корпусу. Коли бригада прибула, укріплення та оборонні позиції, підготовлені для неї, уже були в руках росіян, тож довелося рити нові окопи у відкритих полях, розбитих селах і серед руїн будинків.

Через російські дрони останні 4 км до передової їм доводилося проходити пішки. Поранені були змушені долати ці 4 км самотужки до медпункту або їх несли товариші, але зараз у 154-й почали використовувати наземні дрони для евакуації поранених.

Позиції 154-ї бригади накриває артилерія майже щогодини, а щодня поблизу їхніх укріплень падає 50-60 авіабомб. У цей сектор перекинули ще чотири російські бригади, щоб продовжувати наступ.

Дороги в секторі не захищені протидроновими сітками, зате є протитанкові рови, які так само заважають і піхоті, дротяні загородження та “драконові зуби” (бетонні піраміди). Для дронових розрахунків будують бункери на кілька метрів углиб, із перекриттями з колод і бронеплит для захисту зверху.

Деякі підрозділи витрачають по 17 000 доларів, щоб придбати комплекс РЕБ для придушення російських дронів.

Окуповані території. 19 листопада в Бердянську внаслідок вибуху було вбито п’ятьох бійців Росгвардії та поранено чотирьох, також пошкоджено три автомобілі. 29 листопада два нові вибухи в Бердянську знищили чеченських бойовиків і будівлю, яку використовували для катування полонених. Українського колаборанта застрелили.

У Криму в Качі було знищено російський навчальний літак МіГ-29, а на аеродромі “Іртиш” атакували радар. Також атаковано літак Су-24, чотири радари, авіаційний навігаційний маяк та БпЛА “Оріон”.

Чорне море. російський танкер, що перевозив соняшникову олію до Грузії, був атакований ударним дроном у винятковій економічній зоні Туреччини. У нападі звинуватили Україну. Вона взяла на себе відповідальність за атаки на два інші танкери, але заперечила свою причетність до цього інциденту.

росія. У Лівнях Орловської області влучили по нафтобазі та заводу мінеральних добрив. Мадяр поділився відео, на якому видно, як дрони наближаються до Рязанського НПЗ та Алчевського металургійного комбінату, що виробляє гільзи. Газовий термінал у Темрюку Краснодарського краю горів два дні, а НПЗ у Сизрані також підпалили. У Грозному дрон пошкодив будівлю органів влади.

Два тижні тому “Атеш” спалив локомотив у Ростові.

росія набирає рекрутів до своєї армії з в’язниць і за гроші. Більшу частину цих виплат фінансують не з федерального, а з регіональних бюджетів, і основний потік новобранців йде з бідних регіонів, де разова виплата за контракт може у 80 разів перевищувати офіційну межу бідності. Цивільні вербувальники підбирають потенційних рекрутів до регіонів, які платять найвищу премію. Але дефіцит доходів загрожує цій системі набору. Якщо 2024 року регіони мали профіцит у розмірі 6,21 млрд доларів, то в першій половині 2025 року (тобто станом на вересень) уже зафіксовано дефіцит у 8,8 млрд. В окремих суб’єктах рф діра сягала 30% бюджету. Якутія була одним із найбільших джерел рекрутів і вже не має грошей на премії.

З 2022 року 41 громадянин рф за символічні гроші отримав контроль над компаніями, чия довоєнна вартість становила щонайменше 41 млрд доларів. Цей новий клас олігархів лояльний до воєнного курсу і зацікавлений у продовженні війни. Деяким “старим”, довоєнним олігархам фактично заявили, що вони ніколи нічим не володіли: їм лише дозволяли управляти активами, а якщо таке управління визнають незадовільним, активи просто вилучать на користь держави.

У системі держуправління 76% чиновників або успадкували свої посади від інших посадовців, або влаштували на ключові місця власних родичів. У 58% нинішніх чиновників є родичі, які працювали в радянському бюрократичному апараті.

російська економіка. Нагадуємо, що бюджет росії на 2026 рік передбачає надходження на 49 млрд доларів менше, ніж заплановані видатки, тобто дефіцит становитиме 1,6% ВВП. Військові видатки становитимуть 38% бюджету проти 24% у 2021 році. Частка соціальних витрат зменшилася з довоєнних 38,1% до 25,1%. Видатки на підтримку національної економіки скоротилися з 17,6% до 10,9%.

Експорт російської нафти з порту Приморськ скоротився з 9-10 танкерів на тиждень до трьох. В Усть-Лузі відвантаження впали з 12-13 до 7-8 танкерів на тиждень. Ту нафту, яку все ж відправляють, продають зі знижками, і нафтові доходи впали на 35% порівняно з листопадом минулого року. У росії менше “живих” грошей і дедалі менше банків готові ризикувати санкціями, проводячи платежі, тож щонайменше вісім разів вона розраховувалася зерном за китайські автомобілі, будматеріали та побутову техніку.

росія вже вивела на ринок китайських юанів на суму 30 млрд доларів і планує випустити ще на 15 млрд у 2026 році. Центробанк рф продав 232,6 тонни золота з Фонду національного добробуту, там залишилося 173,1 тонни. Окремо від фонду у росії ще є близько 2300 тонн золота. Щороку країна видобуває 300-330 тонн, але змушена продавати цей метал до Китаю, Дубая та Вірменії зі знижками.

Раніше 22,6% вугілля експортували залізницею, тепер значну частину відправляють морем до Азії, що дорожче. У 2022 році світові ціни сягали 400 доларів за тонну. Після того як Китай, Індія та Індонезія наростили власний видобуток, а такі країни, як Китай, активніше переходять на альтернативні джерела енергії, зокрема відновлювану, ціна до травня 2025 року впала до 100 доларів за тонну. росія може збувати своє вугілля лише по 70 доларів, що не покриває витрат на видобуток і транспортування. У галузі і досі зайнято близько 150 000 людей, багато регіонів від неї залежать, тож росія була змушена субсидувати вугільну галузь на 1,4 млрд доларів у 2024 році і до кінця 2025 року витратить уже 3,7 млрд доларів.

росія видобуває більшу частину світових алмазів, але через санкції їхня ціна впала на 24%.

Ставки за банківськими кредитами для бізнесу становлять у середньому 19,01%, для фізичних осіб – 27,85%. Офіційний рівень інфляції – 7,7% на рік, але більшість оцінює її реальний рівень у 14,5%; очікується, що протягом наступних 12 місяців він становитиме близько 13,3%.

Стільки вантажівок реквізували на потреби війни, що це вже б’є по внутрішній системі розподілу товарів. Картоплю тепер доводиться імпортувати, і вона в дефіциті. Влада розглядає можливість запровадження граничних цін на овочі, м’ясо птиці та молочну продукцію.

Джерело: частина1, частина 2 та частина 3