Євросоюз має намір перетворити на робочий механізм свою статтю про взаємну оборону. Про це заявили лідери ЄС за підсумками неформального саміту на Кіпрі, що відбувся 23-24 квітня.

Йдеться про розробку конкретних процедур для впровадження цієї норми на практиці. “Стаття 42.7 (Договору про ЄС. – Ред.)  не може залишатися теоретичною, – заявив президент Кіпру Нікос Христодулідіс на підсумковій пресконференції. – Вона має набути змісту”.

В Євросоюзі вже ведеться робота над практичною інструкцією, яка має визначити, як саме і за яких умов запускається механізм взаємної допомоги. Як зазначив президент Європейської Ради Антоніу Кошта, “ми розробляємо інструкцію з застосування цього положення про взаємну допомогу”.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) наголосила, що проблема полягає не у відсутності зобов’язань, а в їхньому застосуванні: “У договорі дуже чітко прописано, що саме має бути зроблено, але не зрозуміло, коли саме і хто що робить”.

Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) на окремій пресконференції вказав, що посилення європейської оборони має відбуватися в тісній координації з НАТО. Він заявив, що Європа повинна “значно більше робити для власної безпеки”, залишаючись при цьому в межах трансатлантичних зобов’язань.

Криза на Близькому Сході посилює увагу до безпеки ЄС

Дискусія відбувалася на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, яке стало однією з головних тем зустрічі. В ЄС обговорюють можливу роль у міжнародних зусиллях із забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Йдеться про багатосторонню місію за участю понад 50 країн, яка може бути розгорнута за наявності необхідних умов безпеки.

“Європейський Союз не є стороною конфлікту, але стане частиною його вирішення”, – заявив Кошта. Він також окреслив пріоритети ЄС: відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, досягнення стійкого припинення вогню та запобігання появі у Ірану ядерної зброї.

Конфлікт уже має відчутний вплив на європейську економіку. За словами фон дер Ляєн, витрати ЄС на енергоносії різко зросли: “Наші витрати на імпорт викопного палива зросли більш ніж на 25 мільярдів євро з початку кризи – всього за 54 дні”.

Коментуючи ситуацію навколо Ірану, лідери ЄС наголосили, що говорити про пом’якшення санкцій – передчасно.

Читайте також: Перемир’я між США та Іраном подовжено: що далі?

ЄС готує бюджет на 2028-2034 роки

Також на зустрічі лідерів ЄС обговорювався майбутній довгостроковий бюджет Євросоюзу на 2028-2034 роки. Країни блоку розраховують узгодити його до кінця поточного року, при цьому ключовим елементом фінансування мають стати нові власні ресурси союзу – тобто доходи бюджету ЄС, які не залежать напряму від внесків держав-членів, наприклад надходження від загальноєвропейських податків, мит або зборів.