Наприкінці ХХ століття Семьон Кіслін допоміг спрямувати потік капіталу, що втікав із росії, в нерухомість Трампа саме тоді, коли майбутній президент відчайдушно потребував фінансового порятунку.

Банк Дональда Трампа: Семьон Кіслін, радянський емігрант, який прибув до Сполучених Штатів практично без грошей, відіграв ключову роль у тому, щоб його заможні співвітчизники, які шукали безпечного прихистку для капіталів, вкладали гроші в кондомініуми Трампа. 

З-поміж усіх сумнівних постатей у світі Дональда Трампа Семьон “Сем” Кіслін залишається однією з найменш відомих широкому загалу. Водночас важко назвати когось іншого, хто зробив більше для фінансового порятунку Трампа в критичний момент.

Історія Кісліна – та частина біографії Трампа, яку більшість американців воліє оминати, ймовірно, через велику кількість російських імен і заплутаність фінансових схем. Якщо ж відкинути подробиці, її суть зводиться до одного слова: гроші.

Побудувавши в Атлантик-Сіті щонайменше на одне казино більше, ніж міг собі дозволити, Трамп почав відчайдушно потребувати грошей: після серії банкрутств жоден американський банк не хотів мати з ним справи. Водночас Радянський Союз розпався, а спроби створити ринкову економіку завершилися появою мафіозної держави. Тисячі росіян почали шукати безпечного прихистку для своїх грошей.

Саме тут і з’явився Кіслін, який забезпечив імперії нерухомості Трампа механізм доступу до величезних обсягів капіталу, що втікав із росії.

Слід КДБ

Як я писав у матеріалі “1980. Колишній радянський агент: як Трампа заманили в мережу КДБ”, Кіслін був співвласником Joy-Lud Electronics – нью-йоркського магазину, який обслуговував представників небагатьох категорій радянських громадян, яким дозволялося виїжджати за кордон: дипломатів, офіцерів КДБ і членів Політбюро. Саме там вони купували побутову електроніку перед поверненням до СРСР.

Інакше кажучи, Joy-Lud фактично був прикриттям КДБ. Тож коли близько 45 років тому Кіслін продав Трампу сотні телевізорів для готелю Hyatt Grand Central, то фактично втягнув його в орбіту радянської розвідки.

Сам Кіслін заперечує будь-які зв’язки з КДБ чи іншими радянськими структурами. Проте навіть сьогодні, у 90-річному віці, він час від часу опиняється в центрі уваги – причому у спосіб, який дає підстави припустити, що він досі діє як російський агент впливу. Так, 27 квітня 2025 року Кіслін заявив, що Білий дім нібито прокладає шлях до усунення президента України Володимира Зеленського та його заміни кимось прийнятнішим для Москви. “Трамп сказав мені особисто, я свідок: Зеленський має піти”, – заявив Кіслін в інтерв’ю російському каналу НТВ.

Кіслін додав, що хоча в Білому домі нібито очікують, що Зеленський триматиметься при владі до останнього, заміну йому вже готують: “Це буде жінка, – заявив Кіслін. – Ми її готуємо. Вона депутатка в Україні. Багато хто її знає. Анна Костянтинівна Скороход, 35 років, юрист за освітою, депутат Верховної Ради. Я знаю цю жінку. Мене з нею познайомили, її привозили до Нью-Йорка, привозили до мене додому, я з нею зустрічався. Це справді компетентна й вільна жінка, яка хоче стати президентом”.

Кіслін стверджує, що Трамп планував замінити Зеленського Анною Скороход, депутаткою Верховної Ради.

Попри впевненість Кісліна, перспектива приходу Скороход на зміну Зеленському виглядає доволі примарною – насамперед через її участь у низці скандалів. Хоча вона потрапила до Ради від партії Зеленського “Слуга народу”, невдовзі її виключили з фракції за порушення партійної дисципліни та спробу підкупу інших депутатів. Згодом вона регулярно з’являлася на проросійських телеканалах, де просувала відповідні наративи. Крім того, колишній чоловік Скороход Олексій Алякін згодом змінив прізвище на Левковський. Після краху належного йому російського банку “Пушкіно” він заборгував кредиторам 700 мільйонів рублів; у росії його звинуватили в шахрайстві й оголосили в розшук Інтерполу.

Кіслін не завжди перебував так близько до владних кіл. Як я писав у матеріалі “Повна хронологія справи “Трамп – росія”. Мафіозний рай”, Кіслін разом зі своїм партнером Таміром Сапіром були типовими представниками російськомовної еміграції, які прибули до США зі славнозвісними трьома доларами в кишені й водночас примудрилися стати мільярдерами – або близько того. Основою статків Кісліна стала компанія Trans Commodities, Inc., яку він заснував 1992 року і яка згодом перетворилася на одного з лідерів товарного ринку з річною виручкою понад 400 мільйонів доларів.

Втім, як і в інших заможних вихідців із колишнього СРСР, успіх Кісліна був би неможливим без зв’язків із російською мафією та розвідкою. ФБР відносило Кісліна до осіб, пов’язаних із російською організованою злочинністю та бруклінською мережею відмивання коштів.

У книзі “Американський компромат” я наводив таке пояснення:

За словами [Юрія] Швеця [колишнього майора КДБ, який у 1990-х роках утік до США], Кісліна завербувало напередодні його еміграції з СРСР 1972 року одеське управління КДБ. У його структурі діяв окремий “єврейський відділ”, який відповідав за вербування євреїв з Одеси, що прагнули виїхати з країни. “Я спілкувався з генерал-майором, який тоді там служив, – розповів мені Швець, – і він сказав, що багато з тих, хто емігрував, підписували документи про згоду співпрацювати з КДБ. Це було майже ультиматумом: хочеш виїхати – погоджуєшся співпрацювати. Підписуєш зобов’язання про співпрацю з КДБ. Кіслін був одним із завербованих”.

Коли Кіслін уже опинився в полі зору ФБР, він, його родина та компанії пожертвували 46 000 доларів (за даними New York Post і Daily Beast, Кіслін, його родина та компанії пожертвували на кампанії Руді Джуліані загалом 46 250 доларів – iPress) на успішні мерські кампанії Руді Джуліані 1993 і 1997 років. Згодом Джуліані призначив Кісліна до Консультативної ради мера Нью-Йорка з економічних питань.

Як зауважив Швець, зближення з Джуліані стало для Кісліна надійним прикриттям. “Кіслін почувався вразливим, – розповів він мені, – особливо після того, як став об’єктом розслідування ФБР. Він знав, що за ним стежать, і потребував якогось захисту. Саме це й привело його до Джуліані. Він вклав гроші в його кампанію, а потім Джуліані зробив його своїм радником. Це був дуже вдалий хід”.

На цьому роль Кісліна не вичерпувалася. Він тримався в тіні й рідко потрапляв у поле зору преси, проте виявився ідеально розташованим на перетині двох потужних сил нової тіньової економіки. З одного боку, розпад Радянського Союзу відкрив шлях для потоку сотень мільярдів доларів капіталу – від олігархів, заможних апаратників і кримінальних авторитетів із росії та її сателітів.

З іншого боку, готовність Трампа без зайвих запитань продавати кондомініуми підставним компаніям давала росіянам змогу відмивати величезні суми, приховуючи свої особи. Схема була напрочуд простою. Серед усіх промислово розвинених західних держав лише дві – Велика Британія та США – дозволяли анонімно володіти нерухомістю. У Нью-Йорку це допускали лише у двох будівлях, однією з яких була Trump Tower. Отже, справжніх власників нерухомості можна було приховати не лише від громадськості та журналістів-розслідувачів, а й від органів, покликаних захищати країну, – ФБР і ЦРУ. Ба більше, це давало змогу непомітно відмивати кошти у величезних масштабах. За даними Financial Times, лише у США через нерухомість щороку відмивали близько 300 мільярдів доларів, переважно російського походження.

Повторю: близько 300 мільярдів доларів на рік проходило через американську нерухомість, переважно із росії, і майже ніхто про це не знав.

Trump World Tower

Trump World Tower: ця будівля, стратегічно розташована неподалік штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй і певний час відома як найвища житлова вежа у світі, стала прихистком для капіталу, що втікав із росії, саме тоді, коли Дональд Трамп відчайдушно потребував грошей.

Тож коли 1998 року Трамп опинився на межі краху через провали в Атлантик-Сіті, саме Семьон Кіслін прийшов на допомогу, залучивши покупців квартир у Trump World Tower – сімдесятидвоповерховій будівлі неподалік штаб-квартири ООН, яку певний час рекламували як найвищий житловий хмарочос у світі. (Як і з іншими своїми проєктами, Трамп навмисно завищив кількість поверхів Trump World Tower, заявивши про 90 поверхів, аби будівля здавалася вищою, ніж була насправді.)

Незабаром третина квартир на найдорожчих поверхах будівлі, з сімдесят шостого по вісімдесят третій, опинилася в руках покупців із колишнього СРСР або компаній з обмеженою відповідальністю, пов’язаних із державами пострадянського простору.

За даними Bloomberg, багато найдорожчих апартаментів на верхніх поверхах роками залишалися непроданими, проте перші покупці – серед них радниця майбутнього президента Келліенн Конвей та особистий адвокат Трампа Майкл Коен – здобули глибоку відданість майбутнього президента, принаймні на певний час.

Так чи інакше, росіянам це подобалося. “У нас були великі покупці з росії, України та Казахстану”, – розповіла Дебра Стоттс, агентка з продажу, яка допомогла заповнити вежу.

На 78-му поверсі оселився росіянин, якого підозрювали у зв’язках з організованою злочинністю. Поверхом вище, на 79-му, мешкав Едуард Некталов – ювелір з Узбекистану, який був фігурантом розслідування про відмивання коштів, а згодом його холоднокровно застрелили на Шостій авеню в Мангеттені. Некталов був далеким родичем Лева Леваєва – ізраїльсько-російського бізнесмена єврейського походження, відомого в діамантовій галузі як “діамантовий король” і тісно пов’язаного з путіним.

Трамп гостро потребував заможних покупців. Як писав Bloomberg, нову вежу зводили на тлі колосальних боргів: у той період Трамп саме домовлявся про реструктуризацію “сміттєвих” облігацій своїх курортів в Атлантик-Сіті на суму 1,8 мільярда доларів.

У книзі “Мистецтво повернення” Трамп писав: “Необхідність іти до банкірів із простягнутою рукою розчавила моє его й гордість”.

Саме Кіслін значною мірою забезпечив приплив російських грошей, коли Трамп потребував їх найбільше. Він навіть особисто фінансував іпотеки багатьох покупців –украй нетипова практика для приватної особи, – фактично ставши власним “банком” Трампа. Серед тих, кому Кіслін надав іпотеку, був Василь Салигін – політик, який набирав ваги у пропутінській Партії регіонів України й придбав квартиру на 83-му поверсі. Політична кар’єра Салигіна збіглася в часі з роботою Пола Манафорта як головного політичного консультанта тієї самої партії. (Згодом Манафорт, як відомо, очолив виборчий штаб Трампа).

Трамп, схоже, не мав жодних застережень щодо розбудови російської клієнтської бази. 2002 року Sotheby’s International Realty спільно з російською компанією Kirsanova Realty влаштували прийом для клієнтів у Москві. Захід відбувся в розкішному готелі Baltschug Kempinski, який тоді належав Семьону Могілевічу.

Trump World Tower із його зв’язками з російськими клієнтами згодом став зразком для інших веж і проєктів під брендом Трампа, покликаних залучати покупців із росії, зокрема на кошти, отримані від продажів у Москві. За даними розслідування Reuters 2017 року, щонайменше 63 людини з російськими паспортами чи адресами придбали нерухомість на 98,4 мільйона доларів у семи вежах під брендом Трампа на півдні Флориди.

На цьому роль Кісліна не завершилася: пізніше він також допоміг Трампу, закликаючи своїх українських знайомих шукати компромат на Гантера Байдена напередодні виборів 2020 року.

Дійові особи

Семьон “Сем” Кіслін

Український емігрант, співвласник Joy-Lud Electronics – магазину на Мангеттені, який відвідували радянські дипломати й офіцери КДБ. Близько 1980 року продав Трампу близько 200 телевізорів для готелю Commodore. Колишній офіцер КДБ Юрій Швець називав Кісліна “агентом-навідником” – людиною, яка виявляла потенційні об’єкти вербування для КДБ. ФБР згодом пов’язувало його з російським кримінальним авторитетом, хоча сам Кіслін заперечує будь-які зв’язки з організованою злочинністю.

Семьон Могілевіч

Так званий “Розумний Дон” російської мафії, мільярдер, відомий насамперед умінням відмивати кошти. Перебував у списку десяти найбільш розшукуваних злочинців ФБР, а в середині 2000-х років найняв колишнього директора ФБР Вільяма Сешнса своїм адвокатом.

Юрій Швець

Колишній майор КДБ, який у 1980-х роках працював у Вашингтоні. Нині громадянин США. Надав важливу інформацію про вербування агентів радянською розвідкою. Саме Швець стверджував, що КДБ тривалий час працював із Трампом як зі “спеціальним неофіційним контактом” – статусом, призначеним для особливо цінних об’єктів впливу.

Частини 1 та 2: Повна хронологія справи “Трамп – росія”. Найбільший провал американської контррозвідки в історії США

Частини 3 та 4: Чому Трамп зрадив Україну?

Частина 5: російська пральня Трампа

Частина 6: КДБ розставляє пастку

Частина 7: Трампа готують і везуть до Москви

Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат

Частини 10 та 11:  Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування

Частини 12 та 13: Цар Мідас навпаки, вихідці з КДБ та мафія

Частина 14: Мафіозний рай

Джерело