Звіт: Робітники з КНДР на заводі дронів у РФ - жертви торгівлі людьми

12 000 північнокорейців, які працюють на російському заводі з виробництва дронів у Татарстані, стали жертвами “грубих порушень прав людини та торгівлі людьми”, стверджується в доповіді, опублікованій 14 жовтня вашингтонським Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) та Інститутом Джорджа Буша-молодшого (Bush Institute), що розташований у Далласі. Автори доповіді проаналізували участь Росії, КНДР, Китаю та Ірану в розширенні випуску безпілотних літальних апаратів (БпЛА) на заводі в Єлабузі та те, який зиск від того для кожної з чотирьох країн.

У той час як Росія щомісяця отримує по 5500 безпілотників, які вона застосовує у війні проти України, Китай, як вказують автори документа, отримує значний прибуток, продаючи компоненти подвійного призначення – батареї, електроніку, двигуни, навігаційні системи тощо. Пекін, на їхню думку, також, ймовірно, збирає дані про ефективність дронів у бойових умовах, які зможе застосовувати згодом і у власних наступальних системах.

Восени 2022 року Іран поставив Росії безпілотники типу Shahed, що допомогло їй після налагодження виробництва та постійної модернізації випускати дрони, відомі як “Герань”. Натомість Пхеньян, як вказано в доповіді, вчиться створювати передові БпЛА і отримує кошти, привласнюючи до 90 відсотків зароблених північнокорейськими працівниками грошей. “Географічне розташування цих чотирьох країн таке, що будь-яке міжнародне втручання неможливе”, – пояснив DW Ден Пінкстон, професор міжнародних відносин у сеульському кампусі Університету Трої.

Іранські "шахеди" під час параду в Тегерані, вересень 2024 року
До війни в Україні іранські “шахеди” (на фото дрони під час параду в Тегерані) широко застосовували єменські повстанці-хусити у війні проти арабської коаліції під проводом Саудівської Аравії й ОАЕФото: Morteza Nikoubazl/NurPhoto/IMAGO

Росія та КНДР ігнорують резолюцію Радбезу ООН

Аналітики CSIS і Bush Institute зазначають, що Росія та КНДР ігнорують резолюцію Ради Безпеки ООН № 2397 від грудня 2017 року, згідно з якою всі держави-члени ООН мали протягом двох років відправити всіх північнокорейських робітників на батьківщину. “Північнокорейський режим у межах міждержавних угод продає працю своїх громадян, контролюючи можливість їхнього виїзду за кордон і забираючи собі більшу частину їхньої зарплати”, – пишуть вони, додаючи, що це “відповідає визначенню примусової праці”.

Пхеньян “фактично здійснює експлуатацію власного народу в близьких до рабства умовах заради власної вигоди”, вважає вчений і правозахисник із Сеула Сон Йон Чхе, який працює в Міжнародній коаліції з припинення геноциду в Північній Кореї (ICNK). “Це просто жахлива ситуація, і ми знаємо, що таке коїться не лише в Єлабузі. Ми знаємо, що північнокорейці працюють на будівельних об’єктах на окупованих територіях України, в лісозаготівельних таборах. А також, зрозуміло, десятки тисяч вояків були відправлені воювати і гинути на лінії фронту”, – заявив він у розмові з DW.

“Життя в Північній Кореї нелегке, але цих людей посилають у Росію як рабів, позбавляючи свободи. І їм дозволяють залишати собі лише малу частину зароблених грошей”, – веде далі Сон. За його словами, завдання зараз полягає в тому, щоб знайти спосіб покласти край цій “торгівлі людьми”.

Читайте також: Економічне зростання КНДР: Кім Чен Ин змінює країну за допомогою РФ

Резолюції Радбезу ООН щодо КНДР більше не дотримуються?

“Ці країни мають спільний кордон, тож доставка робітників не становить труднощів, і жодне інше відомство не може втрутитися. Росія і Китай – постійні члени Радбезу ООН, але ігнорують його резолюції щодо цього питання. Як наслідок зробити практично нічого не можна”, – нарікає правозахисник. ICNK намагається привернути увагу до важкого становища північнокорейських робітників і створити для їхнього захисту “коаліцію країн і організацій-однодумців”, розповів Сон Йон Чхе, визнавши, що сам він налаштований “песимістично”.

Професор Пінкстон поділяє ці побоювання, а також тривогу у зв’язку з появою потужного блоку з чотирьох держав, який, судячи з усього, “підриває заснований на верховенстві закону і правах людини світопорядок”, що сформувався після Другої світової війни, і прагне вести жорстку конфронтаційну політику щодо інших країн.

На думку професора, зброя, вироблена на заводі в Єлабузі, допомагає в цьому всій четвірці. “Резолюції Ради Безпеки ООН, що стосуються північнокорейських робітників за кордоном, нерозповсюдження зброї та обмеження торгівлі технологіями подвійного призначення, більше не дотримуються. Тож можна з упевненістю стверджувати, що система санкцій ООН практично перестала діяти”, – констатує Пінкстон.

КНДР розвиває свої можливості в галузі БпЛА

За його словами, очевидно, що конфлікт дозволив Росії та Україні отримати цінний досвід і важливі уявлення про те, як виглядає сучасна війна і дії на полі бою. І поява безпілотних технологій, мабуть, є тут одним із найбільш важливих досягнень.

“Як і всі інші країни, КНДР уважно вивчала те, що відбувалося, навчалася на реальному досвіді та вдосконалювала власні технології та можливості застосування дронів”, – зазначає Ден Пінкстон. На його думку, все це має “серйозні наслідки” для південнокорейських військових, які також намагаються не відставати у розвитку засобів захисту від безпілотників нового покоління, якими володіє Пхеньян.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин інспектує завод з виробництва дронів у КНДР, 16 вересня 2026 року
Останнім часом КНДР істотно покращила свої можливості з виробництва сучасних дронів-камікадзеФото: KCNA/KNS/AFP

З метою обмеження поширення зброї та відправки північнокорейської робочої сили до Росії автори доповіді рекомендують Держдепартаменту США спільно з іншими країнами вжити заходів щодо ліквідації каналів торгівлі людьми та запровадити санкції проти осіб та організацій, причетних до цього. У документі також міститься заклик до ООН на багатосторонній основі провести розслідування щодо заводу в Єлабузі та зафіксувати всі допущені там зловживання та порушення.

Читайте також: Північнокорейські солдати для російської війни: що це дасть КНДР

Аналітики CSIS та Bush Institute вимагають притягти винних у порушеннях до відповідальності та забезпечити належний захист жертвам зловживань. Крім того, автори доповіді закликають домагатися виходу іноземних компаній з особливої економічної зони “Алабуга”, на території якої розташований завод з виробництва дронів. Як зазначається в документі, там і надалі працюють “кілька” європейських компаній і щонайменше одна – зі США, тож на них слід чинити тиск з метою припинення їхньої діяльності на цьому майданчику.

Валерій Ступка

Written by

Валерій Ступка

Залишити коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *